служилий

служилий
-а, -е, іст.
1) У Російській державі 15-17 ст. – який перебував на державній (перев. військовій) службі.
••

Служи́лі лю́ди — у Великому князівстві Московському та Російській державі 15-17 ст. – ті, хто перебував на державній службі.

2) У дореволюційній Росії – який дістав звання, чини в нагороду за державну службу, а не в спадок. Служиле дворянство.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "служилий" в других словарях:

  • служилий — прикметник розм …   Орфографічний словник української мови

  • служивий — а, е. 1) іст. Те саме, що служилий 1). 2) заст. Який перебуває на військовій службі. || у знач. ім. служи/вий, вого, ч. Військовослужбовець, солдат …   Український тлумачний словник

  • уздень — я, ч. Вільний селянин общинник на Північному Кавказі; з 16 ст. – служилий феодал …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»